Odessa inform

9 зрозумілих правил для батьків, які хочуть навчити дітей фінансової грамотності

9 зрозумілих правил для батьків, які хочуть навчити дітей фінансової грамотності
32675 ПЕРЕГЛЯДІВ

Коли їм 3 роки, вони без кінця просять щось купити, не розуміючи, звідки і як вам дістаються ці чарівні папірці, за які тітонька на касі видає цукерки та іграшки. Коли їм 8 років, кожного дня потрібно давати кишенькові гроші, які часто йдуть на усілякий непотріб або некорисні перекуси. Коли їм 15, починається ґвалт на тему «мені потрібно ще і ще більше грошей» і «чому у всіх в класі нові телефони, а я “доношую” старий мамин». Коли їм 18, вони прагнуть кинути навчання, аби почати заробляти й стати незалежними від вашої опіки і вашої думки.

 Хочете навчитися з усім цим жити і змалечку «подружити» дітей із грошима? &t=2469s">Дізнайтеся, чому навчили авторів проєкту «Більше Двох» психолог Ольга Вольховська і викладач з фінансової грамотності центру ТІР Альона Олійник.

1.Чекайте влучного моменту

Не варто давати дитині інформацію без відповідного запиту. Поки ваш дошколярик не питає вас, звідки беруться гроші, не треба з ними говорити про Доу Джонса, макроекономічні показники або, навіть, ціноутворення в галузі комунальних послуг. Зацікавленість грошима, швидше за все, почнеться з найпростіших питань. Про те, чим ви займаєтесь на роботі, чому за це вам платять гроші і на що передусім ви, дорослі, їх витрачаєте.

2. Будьте трохи аскетичні

Якщо на добу слово «купи» ви чуєте частіше  ніж «мама». А ще й гучно, у магазинах і під запальні воплі з брейкдансом у каси, час …. подивитись у дзеркало. Спитайте себе, як часто ви перед походом у супермаркет складаєте список?

Насправді все просто. Коли дитина бачить, що ви хаотично берете щось  із полиць, вирішуючи на ходу, чи все це потрібно, рано чи пізно малюк почне вас копіювати. Але годі й чекати, що дитина вирішить потягнути до кошика зайву морквину або кефір. Маркетологи не дарма їдять свій хліб. Жуйки, дрібні іграшки і цукерки в яскравих обгортках — ось що вимагатиме маленький член родини, який цілком виправдано відчуває рівність у правах з вами.

Тож, перед походом у магазин сядьте разом і складіть список продуктів, з яких потім разом, наприклад, приготуєте суп. Не купуйте більше нічого! Шоколадка на касі? — зась. Мінімалізм і свідомі покупки — ваше все. Якщо це не подіє, а істерики повторюватимуться, подумайте над зміною побуту: просто не ходіть у магазини разом певний час.

3. Навчить радіти безкоштовним цінностям

Нам усім хочеться обдаровувати своїх дітей. Надовго поїхали у відрядження — ось тобі сувенір. Насварили напередодні — усе виправить цукерка. Бабуся йде в гості — ну як без іграшки на поріг? У цьому немає нічого поганого аж до того моменту, поки дитина до цього звикне і перестане просто радіти зустрічі.

Насправді, купуючи щось для дитини за гроші, ми обираємо найпростіший шлях. Давайте чесно — вручити іграшку і засісти на годину в соцмережі легше, ніж просто приділити час дитині. І ми не намагаємося засудити — усім інколи варто обирати легкі рішення. Але, якщо ви помітили, що дитина кожну зустріч із вами починає з запитання: «А що ти мені купила?», чекає з відрядження не татка, а його подарунок, а, зустрічаючи родичів, біжить не обійматись, а зазирає в пакет — садіть малого на подарункову дієту. Уся родина має виступити єдиним фронтом. Забороніть навіть дрібні сувеніри. Замість цього даруйте найцінніше — свою увагу.

  • «Бабуся прийде, і ви разом підете в парк годувати качок».  
  • «Я так скучала за тобою, от зараз ми з тобою весь вечір будемо читати твої улюблені книжки».
  • «Тато нарешті повернеться з роботи і ви змайструєте робота з конструктора» (не нового ;-))

4. Приготуйтеся витрачатися

Коли дитина піде в школу, виникне потреба в кишенькових грошах. Так, діти — це витрати, ви ж це розуміли, ще коли планували їх, правда? Яку суму ви даєте — суто ваше рішення. Але відтепер і доти, поки діти залишаються дітьми, гроші треба видавати регулярно. Для наймолодших — краще невеличкий транш щодня, для тих, що вже вміють трохи планувати витрати, можна раз на тиждень.

І увага! Харчування, проїзд й усе, що стосується навчання, НЕ входить у цю суму. Це ваш батьківський обов'язок! Кишенькові гроші — це гроші ДИТИНИ, які вона може витрачати на СЕБЕ. І тепер дихайте повільно, бо наступне правило…

5. Не контролюйте витрати своєї дитини

З цим, можливо, складно змиритись, але прийміть цей факт. Дитина — повноправний член родини, який в силу віку, закону про працю і очевидного права на освіту не може заробляти сам. Але ж у неї свої потреби. Так, у дівчинки 8 років цілком може бути потреба в черговій ляльці відомого бренду, а хлопчику 10 років неодмінно знадобиться цей жахливий  китайський робот, який зламається вже за 10 хвилин, але ви мусите це поважати. Демократія, втім, не означає — анархія. Ви дійсно маєте встановити правила. Чіткі і не дуже численні.

  • «Ти можеш купувати все, крім шоколаду, бо в тебе алергія».
  • «Ти знаєш, що я дозволяю будь-які іграшки, але, будь ласка, не купуй чипси, бо за твій корисний обід ми вже заплатили».

І отут як ніколи має працювати найскладніше правило виховання — своїм прикладом! Повірте, якщо ви не витрачаєте гроші на неякісні зайві речі, ваш малий рано чи пізно насититься такими покупками і стане накопичувати свої кишенькові на щось дійсно цікаве і корисне.

6. Не критикуйте витрати своєї дитини

Коли ви не контролюєте, що купують собі малі, є висока ймовірність, що вони самі будуть хизуватись обновками. І якщо придбане здається вам абсолютно безглуздим триньканням, будь ласка, зловіть десь дзен або прикусіть язика, аби не почати критикувати. Під табу наступні фрази:

  • «Ну що це за непотріб?»
  • «Та воно ж зламається от-от».
  • «У тебе такого мотлоху купа й без того».

Насправді, йдеться про щось більше серйозне, ніж ймовірність образити дитину. Хоча знецінення ранить, і ви це знаєте. Просто невдовзі дитина перестане розповідати, на що витрачає свої кишенькові. Давайте прямо говорити про такі загрози як наркотики, які пропонують дітям, булінг, коли гроші вимагають старші діти та інше. Ви напевно хотіли б знати, якщо щось таке загрожує вашому сину або доньці? Тож перечитайте цей пункт.

7. Йдіть на перемовини

Рано чи пізно умовні 10 гривень, які здавалися цілим статком для першокласника, стануть мізерно смішною сумою для підлітка. Якщо він вимагає підвищення ставки, поговоріть з ним спокійно і дружньо. Можливо, його доводи будуть цілком зваженими й об'єктивними. І настав час таки збільшити суму, обговоривши нові правила і навчивши своїх дітей правильно розпоряджатись грошима. Накопичувати, відкладати на благодійність, вкладати у власне хобі, яке може потенційно приносити дохід.

Десятирічній Лев, вихованець центру ТІР, розповів у  інтерв'ю проєкту «Більше Двох», що витрачає кишенькові на покупку матеріалів для браслетів, які сам виготовляє і продає усім охочим, з чого має непоганий для школяра дохід.

8. Не маніпулюйте грошима

Ніколи не карайте дитину позбавленням кишенькових грошей. Це нечесно. Пам'ятайте про те, що вона ще не може фізично і не зобов'язана конституційно їх заробляти. І зворотна сторона медалі — не заохочуйте грошима або матеріальними благами.

У дитини, як і у інших членів родини, мають бути посильно хатні обов'язки. Обговоріть їх і навіть не натякайте, що це може оплачуватись. Виключенням з цього правила можуть бути тільки екстразавдання, за які ви заплатили б комусь сторонньому. Старший брат запропонував посидіти з молодшим? Прекрасно. Скільки ви планували витратити на няню? Можливо, донька запропонувала відмовитися під послуг садівника і хоче сама навести красу на вашому подвір'ї — чому б не заплатити їй?

9. Спирайтеся на законодавство

Коли ви почнете давати дітям кишенькові гроші, в голові постійно триматиметься запитання — як довго? Тут психологи радять … читати Конституцію. Насправді, усі ваші фінансові зобов'язання перед дітьми закінчуються в день, коли їм виповниться 18 років. Ясно, що мало хто так скоро припинить допомагати. Але можете потроху згортати безперебійне фінансування.

Тут є одна хитрість — не робіть цього різко в один день. Просто інколи «забувайте» видавати своїм вже не дітям звичну суму. І щиро «дивуйтесь»: «А що, тобі треба? Ну, добре». Рано чи пізно вони запідозрять, що просити у батьків гроші, мабуть, вже не так природньо, а, може, навіть і трохи соромно. Включиться бажання заробляти самостійно і, якщо у вас склалися довірливі стосунки, ви допоможете і з цим. Але вже не грошима, а порадою.

Ще більше про те, як «подружити» з грошима своїх дітей, &t=2469s">дивіться у тематичному випуску проєкту «Більше Двох».

Читайте також:

Нумо дружити! Як навчити дитину спілкуватися з однолітками

П’ять причин, чому істерика у дитини — це добре

Як розвивати малюка без шкоди для гаманця: 4 влучні поради

© 2020 odessa-inform

Мої відео