Odessa inform

«У травні обмінний курс гривні на міжбанківському ринку продовжив зміцнюватися третій тиждень поспіль, сягнувши 1,5-місячного максимуму…», - Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ

«У травні обмінний курс гривні на міжбанківському ринку продовжив зміцнюватися третій тиждень поспіль, сягнувши 1,5-місячного максимуму…», - Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ
24302 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Річні темпи зростання споживчих цін в Україні у квітні уповільнилися на 0,1 в .п. – до 8,4%. За місяць споживча інфляція становила 0,7% (у квітні 2020 року – 0,8%). Основний внесок у річне зростання споживчих цін в Україні мали окремі продукти харчування – яйця, соняшникова олія та цукор, ціни на які за рік зросли відповідно на 90%, 62,9% та 65%, адміністративно регульовані тарифи на електроенергію, природній газ, гарячу воду та опалення (річний приріст цін відповідно 36,6%, 89,9% та 14,8%), а також паливо (за рік +24,3%). Внесок лише цих компонент споживчого кошику, еластичність вартості яких до сукупного попиту є обмеженою, у річне зростання споживчих цін в Україні у квітні становило 5,4 в .п. або майже дві третини від загального зростання споживчих цін.

Базовий індекс споживчих цін, що переважно відображає вплив факторів попиту, зріс у квітні на 0,7%, прискорившись у річному вимірі до 6,3%. Водночас слід відзначити, що згідно із чинною методикою розрахунку базового ІСЦ вагому роль у прискоренні базової інфляції відіграли продукти харчування, що пройшли промислову обробку, зокрема окремі хлібопродукти, соняшникова олія, м’ясо- та молочні продукти, ціни на які слабко залежать від монетарної політики, натомість визначаються здебільшого збільшенням витрат виробників на виготовлення відповідної продукції та/або її здорожчанням на зовнішніх ринках (довідково: річні темпи зростання світових цін на молоко, олію, цукор та м’ясо птиці у травні становили 14-20%).

Таким чином, як у 2020 році, так і на початку 2021 року переважна частина чинників, які здійснюють вплив на динаміку інфляції мають немонетарний або структурний характер. За нашими оцінками, із загальної інфляції в квітні на рівні 8,4%, близько 7,5 в. п. було згенеровано компонентами, що мають високий ступінь немонетарного впливу. Річні темпи зростання цін за складовими ІСЦ, де переважають немонетарні чинники впливу, у квітні становили 11,4%, порівняно з 3,4% зростання цін за компонентами, які є більшою мірою залежними від монетарних чинників. Про слабкий вплив на ціни фактору сукупного попиту також свідчить значна нерівномірність зростання цін за окремими категоріями споживчих товарів і послуг: наприклад, якщо вартість яєць зросла за рік на 90%, соняшникової олії – на 63%, цукру – на 65%, то ціни на овочі за рік знизилися на 12%, а одягу та взуття – на 5%.

На тлі переважання факторів пропозиції у визначенні інфляційної динаміки перспективи розвитку ділової активності підприємств більшості секторів економіки залишаються стриманими. Згідно з черговим опитуванням Держстату індикатори ділової впевненості підприємств промислових та будівельних підприємств, хоча і підвищилися в 2 кварталі порівняно з 1 кварталом 2021 року, проте залишаються від’ємними (-9,9% та -24,8% відповідно). Більше того, індикатори ділової впевненості підприємств роздрібної торгівлі та сфери послуг у 2 кварталі погіршилися (до -4% та -27% відповідно), засвідчивши поширеність настроїв невизначеності серед підприємств реального сектору.

З огляду на вищезазначене, в умовах немонетарного характеру основних чинників інфляції оперування лише ключовою ставкою НБУ може мати обмежений вплив на інфляцію, який пригнічуватиме попит, необхідний для відновлення економіки, проте не матиме очікуваного ефекту на динаміку цін на товари і послуги, що визначаються немонетарними факторами.

Бюджетна сфера

Обсяги державних запозичень, що спрямовуються на фінансування державного бюджету, у квітні 2021 року були найменшими за останні 12 місяців. Так, упродовж квітня до державного бюджету було залучено 14,2 млрд. гривень в національній валюті та 30,6 млрд. гривень в іноземній валюті (в гривневому еквіваленті). На першому травневому аукціоні Міністерством фінансів було залучено лише 1,4 млрд. гривень із середньозваженою ставкою запозичень на рівні 10,81%. При цьому попит на облігації був низьким – було задоволено всі заявки на 1- та 3-річні ОВДП та ¾ заявок на 6-місячні державні цінні папери.

У травні заплановане проведення ще 2-х аукціонів із розміщення облігацій внутрішньої державної позики (18 та 25 травня), на яких інвесторам буде запропоновано гривневі облігації на строк до 3 років, а також 1-річні облігації в євро та 2-річні в доларах США. З урахуванням збільшення потреб у фінансуванні держбюджету у травні-червні 2021 року (обсяги виплат з погашення та обслуговування державного боргу становитимуть 45,7 млрд. та 62,8 млрд. гривень відповідно), це актуалізує питання розширення ринку боргового фінансування держбюджету за прийнятною вартістю.

Зважаючи на малу кількість робочих днів та відсутність аукціонів з первинного розміщення державних цінних паперів у першій декаді травня, активність на вторинному ринку ОВДП була низькою. З початку місяця зменшення вкладень банків в ОВДП (на 305 млн. гривень) було компенсоване збільшенням ОВДП у власності юридичних та фізичних осіб (на 34 млн. та 171 млн. гривень відповідно). Вкладення нерезидентів у державні цінні папери з початку місяця практично не змінилися (-7 млн. гривень).

Валютний ринок

Обсяг операцій клієнтів банків з безготівковою іноземною валютою, з урахуванням операцій "своп", у квітні знизився на 12,1% за операціями з продажу іноземної валюти та на 8,5% за операціями з купівлі іноземної валюти. Переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією за клієнтськими операціями у квітні становило 520 млн. доларів США (у тому числі на умовах “форвард” – 286,5 млн. доларів США) та задовольнялося головним чином за рахунок операцій з продажу банками іноземної валюти з позиції.

У травні обмінний курс гривні на міжбанківському ринку продовжив зміцнюватися третій тиждень поспіль, сягнувши 1,5-місячного максимуму, на тлі збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків. Національний банк п’ятий тиждень поспіль не проводив валютних інтервенцій на міжбанківському ринку. Міжнародні резерви НБУ на 11.05.2021 становили 27,9 млрд. доларів США, знизившись з початку року на 1,2 млрд. доларів США.

На готівковому валютному ринку продовжує переважати пропозиція іноземної валюти. Так, у квітні переважання обсягів купівлі банками готівкової іноземної валюти над продажом становило майже 470 млн. доларів США, що є найбільшим значенням за місяць з 2015 року. Чистий продаж іноземної валюти населенням з початку року на 11.05 становив 706 млн. доларів США – за операціями з готівковою іноземною валютою та 264 млн. доларів США – за безготівковими операціями.

Фінансовий сектор

Адекватність регулятивного капіталу на 01.05.2021 перевищила 23% (за нормативного значення не менше 10%), що є його історично найвищим значенням. При цьому, регулятивний капітал банків у квітні збільшився на 8,9 млрд. гривень (або на 5,0%) до 187,5 млрд. гривень, що є найбільшим значенням цього показника з січня 2015 року. Достатність основного капіталу банків на 01.05.2021 становила 16,8% (за нормативного значення не менше 7%).

Загальна ліквідність банківської системи (коррахунки та депозитні сертифікати НБУ становить майже 216 млрд. гривень, що учетверо перевищує норматив обов’язкового резервування (53,3 млрд. гривень на період з 11.04.2021 по 10.05.2021). Основний внесок у збільшення ліквідності банківської системи здійснили витрати коштів з ЄКР, тоді як збільшення готівки в обігу поза банками (до 531,8 млрд. гривень, +15,7 млрд. гривень з початку року) мало стримуючий вплив на ліквідність банків.

Водночас кредитна активність банків залишаться низькою. Працюючі кредити банків зросли у березні лише на 0,7% (+4,2 млрд. гривень), головним чином за рахунок кредитування фізичних осіб (+3,7% або +5,7 млрд. гривень). Натомість працюючі кредити корпоративному сектору збільшилися у березні лише на 0,2% (+0,7 млрд. гривень), а їх загальний обсяг (425,8 млрд. гривень) лише незначно перевищує обсяг вкладень банків у гривневі ОВДП (417,3 млрд. гривень).

При цьому, вартість гривневих корпоративних кредитів банків з 16.04.2021 (після підвищення облікової ставки на з 6,5% до 7,5%) зросла порівняно з 1-ою половиною квітня з 8,1% до 8,6%, за усіма кредитами в національній валюті – з 11,9% до 12,5%. Трансмісія ключової ставки НБУ у ставки банків за гривневими депозитами є менш виразною: за період після 16.04 ставки за гривневими депозитами зросли з 4,3% до 4,5%, у тому числі, за депозитами домогосподарств, які є основним джерелом фондування банків – з 7,7% до 7,8%. Більш швидка реакція ставок за кредитами на зміну ключової ставки покращуватиме маржинальність кредитних операцій банків та сприятиме збільшенню їх процентних доходів. Водночас з огляду на зниження доступності кредитних ресурсів для бізнесу та домогосподарств це актуалізує необхідність реалізації заходів з покращення трансмісії монетарної політики та активізації кредитування.

З огляду на травневі вихідні дні, обсяг кредитів, наданих за тиждень в рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” становив 1,3 млрд. гривень (минулого тижня тижневий максимум становив 2,4 млрд. гривень). Від початку дії програми банки-учасники видали 15,4 тис. кредитів на загальну суму понад 39,5 млрд. гривень. При цьому, обсяг кредитів банків, наданих на поповнення оборотних коштів (17 млрд. гривень) перевищив обсяг рефінансування банками попередньо отриманих позик (16,7 млрд. гривень). Обсяг кредитування капітальних інвестицій підприємств збільшився за тиждень на 169 млн. гривень до 5,6 млрд. гривень. Обсяг іпотечних кредитів за державною програми «Доступна іпотека 7%» за минулий тиждень зріс на 10% та перевищив 200 млн. гривень, з яких 28,7% кредитів надано під заставу нерухомості на первинному ринку, а 71,3% - на вторинному ринку

 

Голова Ради НБУ Богдан Михайлович Данилишин


По всіх питаннях щодо опублікованого матеріалу звертатись  - wikibazainfo@gmail.com

Теги: Голова Ради НБУ,Богдан Михайлович Данилишин,Економічна ситуація,ВВП ,Валютний ринок,Данилишин НБУ,Економіка,фінансовий ринок ,Богдан Данилишин,Данилишин,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Данилишин Богдан Михайлович, Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,Богдан Данилишин рада НБУ,Рада НБУ,Нацбанк,Нацбанк Украины,Украина,Україна,Нацбанк України, Національний банк України,Національний банк,Национальный банк,Национальный банк Украины,НБУ,Экономика,ОВДП,Голова Ради Національного банку України Богдан Михайлович Данилишин,Держстат,США,Європа,ОВДП ,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Динилишин Википедия,Динилишин,Банки України, Данилишин Богдан Михайлович, Богдан Данилишин,економіка України, академік НАН України Богдан Данилишин ,МВФ,ДАНИЛИШИН, Банки,Політика , ВВП України ,ВВП,Девальвація гривні ,бізнес,економіка України ,мікрокредити,кредити, курс валют ,валюта ,депозити,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,Богдан Данилишин НБУ,.Нацбанк ,ліквідність,бюджет, Міністерство фінансів, Міністерство фінансів України
Автор: wikibazacom

© 2020 odessa-inform

Мої відео