Odessa inform

Як пандемії коронавірусу змінить особливості повсякдення людства?

Як пандемії коронавірусу змінить особливості повсякдення людства?
194200 ПЕРЕГЛЯДІВ

Уже восьмий місяць, як весь світ опинився в тенетах пандемії коронавірусу. Останнім часом ми почали спостерігати приріст інфікування та смертності. Хтось з людей за довготривалий час звик до протиепідемічних правил, а хтось і досі не погоджується з певними обмеженнями. Однак, такий досвід для людства є унікальним та спричиняє нові особливості повсякдення.
Наразі COVID- 19 вийшов на рівень маштабної та реальної загрози. За даними дослідників, ще ніколи за всю історію пандемії, не оприлюднювалися такі миттєві моніторинги по всьому світу. Це створює відчуття перебування в зоні ризику, викликає емоційне згоряння, страх та змушує слідкувати за невтішними цифрами. Психологи стверджують, що люди не повинні переходить межу. Адже страх паралізує наші дії, правильні рішення і в результаті призводить до депресії, гніву, розчарування.
Пандемія увібрала в себе невизначеність ситуації. Люди не бачать реальної картини або хочуть втекти від неї. Однак, є й особи, які повсюду спостерігають небезпеку через нерозуміння потенційної загрози, чим і прописують собі найгірші сценарії.
Досвід пандемії не закладений з народження, але люди повинні навчитися брати на себе всі поразки та морально готуватися до найгіршого. Аби в один момент не опинитися в полоні страху.
Відтак, колективна відповідальність- перший крок до солідарності в період пандемії. Це усвідомлення кожним громадянином будь-якої країни, що протиепідемічні правила допоможуть зменшити кількість інфікованих. Елементарне тримання дистанції, миття рук, захисна маска на обличчі допоможуть захиститися від небезпеки. Ці рішення допоможуть не лише персональному здоров'ю, а й вбережуть тисячі людей. Бути героєм у наш час-це просто помити руки, підвезти лікаря, пошити маску чи купити продукти хворим. Список добрих справ можна продовжувати і він буде нескінченним. Бути стурбованим проблемами людства, комфортністю життя інших заради всього суспільства-важка, але надважлива місія в наш час.
Пандемія перевела нас у віртуальний формат спілкування-і професійне, і дружнє. Люди в XXI столітті звикли до цифровізації, але щоб взагалі перейти на електронні технології-це вперше. Навчання, спілкування, робота за електронними засобами вимагає кропіткої праці. Не все тут ми можемо правильно зрозуміти, розтлумачити або прочитати. Наприклад, звичайний електронний лист вимагає емоційного навантаження, адже тут людина не показує своєї міміки, жестів, емоцій і це призводить до викривлення інформації. Психологи рекомендують використовувати хоча б смайлики, аби співбесідник розумів, яке значення має інформація.
Провести лекцію, урок, майстер-клас за допомогою різноманітних електронних програм вимагає зусиль та досвіду. Тут потрібно навчитися зчитувати реакцію аудиторії. Часто люди залишатимуться не задоволені своєю роботою, набиватимуть нові гулі, але йтимуть далі.
Дослідники стверджують, що такий маштабний електронний експеримент покаже, що такий формат цілком реальний. Це може призвести до віртуального переходу у всіх гілках взаємодії.
Психологи вважають, що в період пандемії виникнуть і проблеми нестачі дотиків, як зі сторони близьких людей, так і звичайного середовища. Люди мають навчитися тримати дистанцію, не брати одне одного за руки, обійматися. Вважають, що нам навіть потрібен буде час, щоб відновити "право на дотик". Певні обмеження можуть ввійти в звичку.
Після цієї пандемії люди вийдуть іншими. Якими саме-покаже час. Говорять, що коли втратиш, починаєш цінувати. Отак і люди будуть задумуватися, як чудово просто обійняти, поцілувати близьку людину, ходити до друзів, гуляти в парку з дітьми, подорожувати або просто мати відчуття смаку та нюху. Можливо лише тоді людство почне цінувати ті речі, які має. Скоріше за все люди зрозуміють певні стандарти споживання та переоцінять роль справжніх, але непомітних героїв-лікарів. І наостанок, люди переглянуть відношення української влади до простого народу: їхню комунікацію з населенням та взаємодопомогу.

© 2020 odessa-inform

Мої відео